Перший вуз донецка або рання історія донецького гірського технікуму
Posted by | Історія | Posted on March 22nd, 2009
« Про ДОННТУ | ДОННТУ Історія »
За фунт хліба і приварювань!
Першим студентам, треба визнати, довелося несолодко. Виділені приміщення були вельми слабо пристосовані для того, що в них повинно було відбуватися. Не залишалося нічого іншого, як скласти із студентів бригади механіків, електриків і будівельників. Після занять вони кожен божий день працювали по 3-4 години, доводячи приміщення до кондиції.
Якщо врахувати, що час був вельми голодне, важко зрозуміти, як люди витримували таку напругу. Пайок не рятував, бо включав фунт хліба і який-небудь, як тоді говорили, «приварок». Єдино допомагав революційний ентузіазм. Ці непохитні люди побудували кочегарню, електростанцію, мехзавод, навіть вузькоколійку проклали. Провели опалювання, водопровід.
У грудні 1921 року вступив в лад гуртожиток на 100 місць, запрацювали їдальня, банячи, пральня, перукарня.
Вернемся до пайка. У серпні студентам було відмовлено навіть в тому мізерному раціоні, який спочатку виділявся. Робити нічого, довелося оголосити перерву в заняттях. Найбільш завзяті продовжували займатися впорядкуванням приміщень, інші (їх все-таки опинилася більшість) пішли працювати на підприємства. Треба було якось рятувати сім’ї з голоду.
Пайки відмінили з простої причини. Грошей не було. Засоби, що відпускаються на народну освіту, йшли на боротьбу з безпритульністю, по тодішньому формулюванню «на допомогу голодуючим дітям». Число безпритульників в Донецькій губернії наближалося до 50 тисяч. Та і загальна ситуація в регіоні не сприяла. Розруха, чи знаєте, а тут під містом сновигає Махно і інша нечисть.
Знову ж таки, постійні перебої з електроенергією. Іноді світло вирубувалося в розпал лекції. Але безвихідних ситуацій не буває. У темноті студенти теж не нудьгували. Хтось тут же заспівував, пісню підхоплювали всі присутні. Так і коротали час до наступного включення.
Tags: гуртожиток, заняття, робота, студент, технікум, фахівець, час


